Експериментально встановлено, що заповнення поверхні кремнезему молекулами катіонних поверхнево-активних речовин (КПАР) - моно- та біс-четвертинних амонієвих сполук - відбувається одночасно на поверхневих центрах двох типів (заряджених і нейтральних), що відповідає моношаровій моделі адсорбції. Визначено, що порушення агрегативної стійкості суспензій високодисперсного кремнезему відбувається через нейтралізацію негативного заряду поверхні та в результаті флокулюючої дії КПАР. Показано, що адсорбція КПАР на високодисперсному кремнеземі може супроводжуватися агрегуванням молекул на поверхні, що призводить до зростання швидкості флокуляції суспензій. Досліджено закономірності флокуляції суспензій високодисперсного кремнезему в присутності деяких альбумінів, гемоглобіну людини та желатину та встановлено, що в присутності білків стабільність даних суспензій в цілому описується в межах електростатичного механізму. За умов незначних заповнень поверхні та у разі pH, близьких до ізоелектричної точки кремнезему, концентраційні залежності швидкості флокуляції суспензій максимальні: із збільшенням адсорбції білків одночасно з флокуляцією відбувається руйнування агрегатів частинок кремнезему, присутніх у суспензіях за невисоких pH. Визначено, що характер флокулюючої дії сироваткових альбумінів залежить від способу їх одержання. Зауважено щодо наявності домішок ліпідів, яка обумовлює збільшення адсорбції білків і призводить до зростання швидкості флокуляції, особливо у разі високих pH за умов електростатичного відштовхування від поверхні.

  Скачати повний текст

Визначено сутність, роль, вікові особливості й особистісні детермінати прояву турботи про себе, описано її структуру. Визначено критерії та показники вимірювання, обгрунтовано умови, шляхи та засоби впливу на підвищення інтенсивності самоустановки турбуватися про себе у ранньому юнацькому віці. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення проблеми турботи про себе у зарубіжній, радянській та вітчизняній психології, розкрито вікові особливості її прояву. Визначено структуру (когнітивний, афективний, поведінковий компоненти) турботи про себе, встановлено критерії та показники її діагностування (саморозуміння : самоусвідомлення, аутосимпатія : самосприйняття, автономність : самопідримка), особистісні детермінанти даного феномену самосвідомості (ставлення до майбутнього, фрустраційна толерантність, самоефективність), описано їх структуру та рівні прояву. Розроблено й апробовано психокорекційну програму роботи з підвищення проявів турботи про себе у ранньому юнацькому віці шляхом впливу на її структурні компоненти й особистісні детермінанти активними соціально-психологічними методами навчання. Доведено ефективність включення даної програми у навчально-виховний процес як чинника особистісного зростання у ранньому юнацькому віці.

  Скачати повний текст